Стаття на тему “Мої життеві орієнтири”

1 Январь 0001



стаття на тему “Мої життеві орієнтири”

  • .Протягом
    життя кожна людина хоче бути схожою на когось, орієнтуватися на той чи
    на iнший вчинок. Хтось хоче бути схожим на тата, хтось на маму, а коли
    люди дорослішають, то обирають орієнтиром видатних людей, які досягнули в
    житті неабияких успіхів. На мою думку, люди роблять цей вибір тому, що
    орієнтуються на найкращі моральні цінності. По-перше, вони прикрашають
    людину, тому вона має безліч хороших друзів та знайомих, які цінують її
    за ці моральні якості. По-друге, завдяки їм ми здобуваємо повагу й шану
    інших. Розмірковуючи над цим, я пригадала головну героїню однойменного
    твору Ліни Костенко ,,Маруся Чурай” – Марусю. Весела, привітна дівчина,
    її пісні співала вся Полтава. Але з нею трапилась біда. Ось вона стоїть у
    суддівській залі, чекаючи вироку. Та хіба ж вона оступилася б, коли б
    не її зрадливий коханий? Хіба її моральні якості зникли? Звичайно, ні.
    Доказами цього є те, що пише Ліна Костенко в таких своїх рядках: «Що ж
    це виходить? Зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна?» Закони
    моралі повинні бути найвищими законами людства, за ними людина й
    повинна відповідати перед собою та Богом, тому що перед суддею може
    стати і той, хто є морально та духовно чистою людиною. Проводячи
    історичні паралелі, я згадала 1932-1933 роки, коли в Україні був
    голодомор. Деякі люди, перебуваючи в стані страшного голоду, забули про
    всі закони моралі, щоб не вмерти, їли собак, котів і навіть людей. Саме
    так, адже таке страшне явище, як канібалізм було виявлене в ті часи.
    Звичайно, умови тодішнього життя виправдовують їхні вчинки. Перед людьми
    поставав вибір: забути про закони моралі – і вижити чи дотримуватись
    правильних орієнтирів – і померти. Це був нелегкий вибір, і багато
    людей, які все життя орієнтувалися на закони моралі, мусили відступитися
    від них. Я ж хочу стати психологом. Здається,що саме ця професiя менi
    бiльше до душi. Психолог – це та людина, яка здатна допомогти
    морально.Сфера застосування професійних навиків психолога вельми широка,
    але все ж таки її можна обкреслити: робота з психічно здоровими людьми,
    що зазнають труднощів у повсякденному житті – спілкуванні, родинних
    стосунках, на роботі або навчанні, після перенесеного стресу тощо.
    Завданням психології поряд із вивченням психологічних фактів і
    закономірностей, є встановлення механізмів психологічної діяльності. Це
    означає вивчення роботи конкретних анатомо-фізіологічних апаратів, які
    здійснюють той чи інший психічний процес. Тут психологія стикається з
    рядом наук: медициною, фізіологією, біофізикою, біохімією, кібернетикою
    та ін. На перший погляд все дуже легко сприймаїться, але психологiя – це
    цiла наука,яка потребує до себе багато уваги. Узагальнюючи, наголошу:
    хто все своє життя йде, орієнтуючись на закони моралі, той ніколи не
    залишиться сам і матиме щирих друзів, люблячих батьків та міцну родину.    













Українська мова

Комментарии закрыты.